Добірка правових позицій щодо спорів з органами державного нагляду

Добірка правових позицій

1. Орган державного нагляду має право звернутися до суду із позовом про повне або часткове зупинення експлуатації будівель

Орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, тощо.

Захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З урахуванням наведених положень законодавства, фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо відсутності підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об’єкта до повного усунення виявлених порушень, оскільки такий захід позивач просить застосувати до ТОВ «АСТРОС-УКРАЇНА», в той час, коли з 23 жовтня 2018 року новим власником об’єкта, зазначеного у позовній заяві, є ТОВ «ЛОГІСТИК-ПРО».

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач, не бувши власником будівлі, яка була об’єктом перевірки, не може відповідати за цим адміністративним позовом.

Постанова КАС ВС від 07.09.2019 по справі № 520/8993/18 – https://app.pravosud.com.ua/public/docs/44672254/

2. Законами України не передбачено право Держекоінспекції на звернення до суду із позовом про зобов’язання допустити працівників до проведення перевірки

Законами України Про охорону навколишнього природного середовища та Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а також Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 454/2011, та іншим чинним законодавством України не передбачено право Держекоінспекції на звернення до суду із позовом про зобов`язання допустити працівників до проведення перевірки.

Суд зазначає, що звернення до суду є способом здійснення повноважень відповідного суб’єкта владних повноважень, під час якого суд здійснює попередній судовий контроль, перевіряючи наявність законних підстав для втручання суб’єкта владних повноважень (позивача), а отже, запобігаючи можливим порушенням прав, свобод або законних інтересів фізичних або юридичних осіб. Звернення суб’єкта владних повноважень до суду не є способом захисту його прав чи інтересів, оскільки адміністративне судочинство має інше завдання.

Судовий розгляд у справі за позовом суб`єкта владних повноважень, який подано до суду за відсутності необхідних передумов, не може призвести до виконання завдання адміністративного судочинства – захисту прав фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно, якщо суб`єкт владних повноважень звернувся до суду без передбачених законом підстав, і це з`ясовано судом на стадії відкриття провадження, то суд відмовляє у відкритті провадження, оскільки спір не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Якщо ці обставини були з`ясовані судом після відкриття провадження, суд закриває провадження у справі. Розгляд таких спорів перебуває поза межами не лише адміністративної юрисдикції адміністративних судів та не належить до юрисдикції жодного іншого суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що Державна екологічна інспекція в Чернігівській області не має правових підстав для звернення до суду для здійснення визначених законом повноважень.

Постанова КАС ВС від 15.11.2019 по справі №825/523/16 – https://app.pravosud.com.ua/public/docs/45128788/ 

3. Доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки

Ураховуючи те, що ГУ ДСНС України у м. Києві є спеціальним органом, який здійснює контроль за додержанням суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки від 25.06.2019 № 144 порушень є результати повторної перевірки. У період з 24.06.2019 по 25.06.2019 (тобто після постановлення рішення судом першої інстанції в даній адміністративній справі) позивачем проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт за № 144. Позаплановою перевіркою зафіксовано наявність двох порушень. Проте, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, матеріали справи не містять висновку позивача про усунення відповідачем зафіксованих в акті перевірки порушень, а тому суди дійшли правильного висновку, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами.

Крім того, суди попередніх інстанцій правильно звернули увагу на те, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

З огляду на наведене, та враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації технічних приміщень та приміщень мансардного поверху ДП Побутсервіс , розташованого за адресою: вул. Жилянська, 146 в Шевченківському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

При цьому, суди попередніх інстанцій правильно звернули увагу на те, що опечатування вхідних дверей, приміщень або відімкнення від джерел електроживлення, є в свою чергу відповідним клопотанням про приведення вказаних вище заходів реагування у дію, тобто способом виконання вказаного рішення, у задоволені якого суд відмовляє.

Вказаний спосіб виконання вказаного рішення був передбачений наказом МНС України від 21.10.2004 № 130 Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.11.2004 № 1416/10015, який втратив чинність 21.05.2017. Тобто, застосування заходів реагування у вигляді часткового зупинення експлуатації приміщень, є саме тим заходом, що направлений запобігати настанню негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність встановлення контролю за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, виконання якого покладено ГУ ДСНС України у м. Києві, та про необхідність покладення обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення на позивача.

Постанова КАС ВС від 27.11.2019 по справі №640/4508/19 – https://app.pravosud.com.ua/public/docs/45516144/ 

4. Зупинення реалізації продукції, виконання робіт та надання послуг може бути здійснено за рішенням суду

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції 01.01.2017) зупинення реалізації продукції, виконання робіт та надання послуг може бути здійснено за рішенням суду.

Підстави звернення до суду органу державного нагляду (контролю) встановлені спеціальними Законами, зокрема Кодексом цивільного захисту України.

Метою запровадження судового контролю за зупиненням виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання є гарантування їх прав та запобігання свавіллю з боку контролюючих органів. Судовий порядок застосування цих заходів є способом превентивного контролю за обмеженнями прав суб’єктів господарювання.

Натомість відповідно до абз.2 ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції 01.01.2017) відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення від цього суб’єкта про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Законом не передбачено, що відновлення виробництва відбувається в судовому порядку. Це зумовлене тим, що припинення обмежень прав не потребує судового контролю.

Постанова КАС ВС від 20.03.2019 по справі №807/2248/16 – https://app.pravosud.com.ua/public/docs/9115197/ 

5. Приводом для проведення відповідачем позапланової перевірки може слугувати вимога Держпраці провести таку перевірку

У справі встановлено, що позапланову перевірку Комбінату призначено на підставі наказу ГУ Держпраці №734-П від 20 квітня 2017 року з питань, викладених у зверненнях народного депутата України ОСОБА_4 №НД-43 від 17 березня 2017 року, №НД-46 від 30 березня 2017 року та для проведення такої перевірки отримано згоду Держпраці №4538/4/4.1-ДП-17 від 18 квітня 2017 року.

Звернення народного депутата ОСОБА_4 №НД-43 від 17 березня 2017 року адресоване Кабінету Міністрів України і стосувалося необхідності перевірки інформації щодо наявності обставин доведення Комбінату до банкрутства.

Депутатське звернення народного депутата ОСОБА_4 №НД-46 від 30 березня 2017 року адресоване Прем’єр-Міністру України Гройсману В.Б. і містить прохання про направлення на Комбінат спеціалістів та вжиття заходів безпеки на підприємстві з огляду на небезпеку, яка виникла у зв’язку з витоком аміаку.

Відтак Міністр економічного розвитку і торгівлі України С. Кубів направив, зокрема, Держпраці, листи з вимогою розглянути та надати відповідь народному депутату України ОСОБА_4 та поінформувати Кабінет Міністрів України про вжиті заходи.

Департамент з питань праці Держпраці листом №4538/4/4.1-ДП-17 від 18 квітня 2017 року направив ГУ Держпраці згадані звернення народного депутата України ОСОБА_4 щодо можливого порушення законодавства про працю посадовими особами ДО Комбінат Салют та доручив розглянути ці звернення і провести перевірку викладених у зверненнях питань.

Отож, судячи зі встановлених обставин, безпосереднім приводом для проведення відповідачем позапланової перевірки слугувала вимога Держпраці провести таку перевірку Комбінату, яка своєю чергою зумовлена вимогою Міністра економічного розвитку і торгівлі України, адресована зокрема Держпраці, з’ясувати в межах своєї компетенції питання, які народний депутат ОСОБА_4 адресував уряду та Прем’єр-міністру України (а не безпосередньо відповідачу та/чи Держпраці).

Перед початком перевірки позивач отримав направлення на проведення перевірки № 734-П від 20 квітня 2017 року, в якому зазначено про предмет перевірки (додержання законодавства про працю з питань, викладених у згаданих зверненнях народного депутата України ОСОБА_4.) та був ознайомлений з підставами проведення перевірки, свідченням чого є штамп вхідної кореспонденції від 24 квітня 2017 року № 309 на направленні на перевірку.

Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.

Аналізуючи наведені положення законодавства в аспекті спірних правовідносин колегія суддів вважає за можливе звернути увагу на те, що даючи оцінку рішенню (припису) посадової особи територіального органу Держпраці за наслідками позапланової перевірки, окрім правомірності, власне вимог цього рішення/припису (з огляду на правовий статус Держпраці та її територіальних органів), важливим є з’ясувати, серед іншого, дотримання процедури проведення цієї позапланової перевірки. У такому контексті слід зважити на те, на якій підставі призначено цю перевірку (тобто, чи є відповідний розпорядчий документ на проведення позапланової перевірки, чи погоджено проведення позапланової перевірки з Держпраці (з огляду на вимоги закону про необхідність такого погодження), що було предметом перевірки, чи оформлено відповідні документи на проведення позапланової перевірки (як от направлення), чи ознайомлений суб’єкт господарювання про проведення позапланової перевірки і її предметом, відтак чи були законні підстави не допускати посадову особу до перевірки.

Мотиви, якими керується позивач, оскаржуючи спірний припис, не спростовують обставин, про які зазначено і його судження про те, що предмет позапланової перевірки не має жодного відношення до питань, які виклав у своїх зверненнях народний депутат ОСОБА_4, не є підставою, яка у розумінні Закону №877-V дозволяє не допускати посадову особу контролюючого органу до проведення позапланової перевірки. Більш того, судження позивача про недоцільність проведення відповідачем позапланової перевірки і про компетенцію інших державних органів, які на його думку могли б з’ясувати порушені у зверненні народного депутата питання, з огляду на встановлені в цій справі обставини, не можуть бути свідченням неправомірності дій ГУ Держпраці та його посадової особи щодо прийняття спірного припису.

Постанова КАС ВС від 19.03.2018 по справі №804/2956/17 – https://app.pravosud.com.ua/public/docs/5133103/ 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *