Добірка правових позицій стосовно стягнення аліментів

1. Розмір аліментів, визначений рішенням суду, можна змінити

У зв’язку зі значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів.

Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження. Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей.

Повний текст постанови КЦС ВС від 20.06.2019 по справі – за посиланням: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/40233047/

2. Наявність підстав для зменшення розміру аліментів

Відповідач не надав суду достатніх доказів важкого матеріального становища. Той факт, що він не працює та на його утриманні перебуває непрацездатна матір, не є достатньою підставою для зменшення розміру аліментів, а також не звільняє його від обов’язку утримувати до досягнення повноліття дитину, батьком якої він є. Тому доводи касаційної скарги в частині визначення розміру аліментів не заслуговують на увагу.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів до 1/6 частини доходів відповідача.

Повний текст постанови КЦС ВС від 31.10.2018 по справі № 461/4936/16 – за посиланням: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/6150161/

3. Стягнення пені за несплату або несвоєчасну виплату аліментів

Правило про стягнення штрафу (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов’язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:

?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:

?p – загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;

A1 – нарахована сума аліментів за перший місяць;

Q1 – кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;

A2 – нарахована сума аліментів за другий місяць;

Q2 – кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;

An – нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;

Qn – кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.

Отже, зобов’язання зі сплати аліментів має періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з’ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов’язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого – обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов’язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Повний текст постанови ВП ВС від 25.04.2018 по справі № 572/1762/15-ц – за посиланям: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/3867537/

4. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину

У пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз’яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати:

  • стан здоров’я, матеріальне становище дитини і платника аліментів;
  • наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина;
  • інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у частині другій статті 182 СК України.

Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182 у редакції Законів № 2901-IV від 22 вересня 2005 року, № 2037-VIII від 17 травня 2017 року).

Вирішуючи спір, місцевий суд не обґрунтував необхідність зменшення розміру аліментів на дитину на 600 грн, не взяв до уваги, що тимчасове безробіття заявника не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, враховуючи, що платник аліментів є працездатною, здоровою людиною. Крім того, цей позов було подано до суду через 5 днів після взяття його на облік як безробітного у Львівському міському центрі зайнятості, що не може свідчити про погіршення майнового стану.

Таким чином, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність правових підстав для зменшення розміру аліментів та неспроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання малолітнього сина у визначеному у судовому рішенні розмірі не є достатньо обґрунтованим. Встановивши обов’язок позивача надавати матеріальну допомогу сину місцевий суд належним чином не мотивував свій висновок про визначення розміру аліментів саме у сумі 1 000, 00 грн, не провівши належну оцінку стану здоров’я та матеріального стану позивача (який, зокрема, користується автомобілем «Mitsubishi ASM», 2015 року випуску, та не заперечив доводів касаційної скарги, що з вересня 2017 року офіційно працевлаштований), а також інтересів дитини.

Повний текст постанови КЦС ВС від 23.01.2019 по справі № 464/3480/17 – за посиланням: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/7972842/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *