ДОБІРКА СУДОВОЇ ПРАКТИКИ СТОСОВНО ПЕРЕБІГУ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ

1️⃣ Обчислення позовної давності у випадку звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, здійснюється з дня, коли саме цей орган довідався або міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. У такому випадку дата прокурорської перевірки не має значення для визначення початку перебігу позовної давності.

Повний текст постанови ВП ВС від 30.01.2019 по справі № 357/9328/15-ц – за посиланням: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/951468/

2️⃣ Суд касаційної інстанції з огляду на приписи статті 300 ГПК України позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку обставинам поважності пропуску строку позовної давності ліквідатором під час звернення з заявою до суду, які не були заявлені та не наведені заявником під час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Повний текст постанови КГС ВС від 09.04.2020 по справі № 10/Б-743 – за посиланням: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/58581285/

3️⃣ Пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це, особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.

Аналіз наведених норм права щодо ‘інституту позовної давності’ в сукупності із нормами ГПК України, що обмежують повноваження касаційного суду в частині здійснення додаткової оцінки доказів та обставин, не дають Верховному Суду підстав та можливостей для самостійного визначення обставин дати початку перебігу строку позовної давності.

Повний текст постанови від 23.01.2020 по справі № 916/2128/18 – за посиланням: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/55666657/

4️⃣ Порівняльний аналіз термінів «довідалася» та «могла довідатися», що містяться в нормах про перебіг позовної давності, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Повний текст постанови від 15.01.2020 по справі № 200/19766/16-ц – за посиланням: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/55751566/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *