1️⃣ Задовольняючи частково позов, суди попередніх інстанцій виходили із того, що відповідачем не доведено достовірність поширеної у зазначеній публікації інформації, але на підтвердження своїх доводів Генеральною прокуратурою України було надано суду витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 01 квітня 2015 року, копії повідомлення про підозру, постанови органів досудового розслідування від 28 квітня 2017 року про оголошення його в розшук, лист Національного банку України від 15 березня 2017 року та ухвали слідчих суддів про надання дозволів на проведення обшу ків.Посилання судів на те, що вищенаведені документи не є документами, які встановлюють винність особи і вчиненні кримінального правопорушення, а тому і поширена відповідачем інформація є недостовірною, безпідставні, так як в оспорюваній публікації про винність позивача у вчиненні злочину не зазначається й не стверджується.
Спростування даних, які містяться в повідомленні про підозру, у порядку цивільного судочинства є неприпустимим.
Повний текст постанови КЦС ВС від 06.05.2020 по справі № 757/25649/17-ц за посиланням: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/59087755/
2️⃣ Вирішуючи питання правомірності звернення позивача до суду з відповідним позовом, суди першої та апеляційної інстанцій, дійшли правильного висновку про відсутність порушеного права чи інтересу позивача, оскільки інформація, що була розміщена в соціальній мережі Facebook (www.facebook.com) та стосується ГО «Об’єднання українсько-чеченської дружби», яка у цій справі залучена як третя особа. При цьому та обставина, що особа є керівником ГО «Об’єднання українсько-чеченської дружби» не є підставою вважати порушення прав позивача, оскільки особа звернулася до суду із цим позовом як фізична особа, а не як керівник вказаної громадської організації з метою представлення її інтересів та захисту ділової репутації, що також підтверджується і самими позовними вимогами, про захист честі та гідності, які відповідно до статті 297 ЦК України притаманні лише фізичній особі, яка і має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати, а отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову не вдаючись до оцінки поширеної інформації, оскільки така інформація висловлена щодо ГО «Об’єднання українсько-чеченської дружби» а не її керівника.
Повний текст постанови КЦС ВС від 20.03.2019 по справі № 522/16923/16-ц – за посиланням: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/9356891/
3️⃣ Суди не встановили, що особа під час проведення медійного заходу – круглого столу на тему «СТОП ПОЛІО: здоров’я нації чи інформаційна війна?», виступала від імені ГО «Центр протидії корупції» і при виконані своїх посадових (службових) обов’язків. За таких обставин передчасним є висновок судів про те, що належним відповідачем у цій справі має бути саме ГО «Центр протидії корупції».
Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
При стягненні компенсації моральної шкоди із ГО «Центр протидії корупції» суди не встановили, що особа є працівником ГО «Центр протидії корупції».
Повний текст постанови від 29.08.2018 по справі № 761/29315/16-ц – за посиланням: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/4756125/
