1️⃣ Суд апеляційної інстанції з урахуванням положень статті 241 КЗпП України вмотивовано витлумачив вживання прийменників «до» і «по» для позначення кінця терміну взяв до уваги, що прийменники «до» і «по» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь, а отже зазначення у контракті терміну його дії до 27 червня 2018 року свідчить, що саме ця дата і є останнім днем чинності дії трудового договору.
Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач був звільнений у зв`язку із закінченням строку контракту, а не з підстав, визначених статтею 41 КЗпП України.
Тому відсутні підстави задоволення вимоги про виплату вихідної допомоги у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток відповідно до пункту 5 частини першої статті 41, статті 44 КЗпП України.
Повний текст постанови КЦС ВС від 09.06.2020 по справі № 419/1965/18 – за посиланням: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/59987350/
2️⃣ На контрактну форму трудового договору не поширюється положення статті 9 КЗпП України про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.
Таким чином, виходячи з особливостей зазначеної форми договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей
і професійних навичок, при укладенні контракту закон надав право сторонам встановлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника, та додаткові підстави розірвання договору.
Повний текст постанови КЦС ВС від 01.06.2020 по справі № 487/79/18-Ц – за посиланням: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/59862109/
3️⃣ Стосовно вимог скасувати наказ від 19 січня 2017 року №72/ос, поновити позивача на роботі та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, то ці вимоги є похідними від спору про визнання недійсним рішення органу управління товариства. Розгляд цієї частини позовних вимог за правилами цивільного судочинства порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, що випливає, зокрема, зі змісту частини другої статті 160 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення до суду (частини другої статті 214 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції та Верховним Судом), якщо дослідження одного і того ж рішення Правління.
ПАТ «Укрзалізниця» здійснюватиметься судами різних юрисдикцій. Тому цей спір в цілому належить до юрисдикції господарського суду.
Повний текст постанови КЦС ВС від 29.04.2020 по справі № 760/9300/17-ц – за посиланням: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/58828954/
