1️⃣ Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, у такому випадку застосовується частина перша статті 287 КАС України і вказані справи слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Повний текст постанови КГС ВС від 16.12.2019 – за посиланням: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/44691965/
2️⃣ У разі накладення арешту на майно, яке не належить боржнику, Законом України “Про виконавче провадження” передбачено механізм звільнення такого майна з-під арешту за позовом саме особи, якій належить таке майно, а не будь-якої іншої особи.
Верховний Суд вважає правильними посилання суду апеляційної інстанції, що боржником не наведено обставин, яким чином дії державного виконавця щодо винесення у виконавчому провадженні постанови про арешт майна боржника від 26.10.2018 порушують його права, тоді як ст. 339 ГПК України передбачає право сторони виконавчого провадження на звернення до суду із скаргою, якщо рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Повний текст постанови КГС ВС від 09.07.2019 по справі № 910/15888/17 – за посиланням: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/40369110/
3️⃣ Грошові кошти є майном, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що місцезнаходженням майна (грошових коштів) є місто Київ, а тому майно Відповідача розташовано в окрузі, в якому Приватний виконавець здійснює діяльність та на який розповсюджується його компетенція.
Доводи касаційної скарги, наведені в пункті 10 постанови, колегією суддів відхиляються, оскільки арешт накладено на кошти, які містяться на окремо визначених банківських рахунках, а не на самі банківські рахунки.
Повний текст постанови КГС ВС від 01.08.2019 по справі № 910/13508/15 – за посиланням: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/41226021/
