1️⃣ Як встановлено судами, відповідач відмовляючи в наданні копії договору про інвестиційну (пайову) участь у будівництві від 6 лютого 2013 року №4-ЮР/13 послався на те, що інформація в ньому є конфіденційною, тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 6 та статті 7 Закону N 2939-VI, може поширюватися лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації. При цьому, відповідачем не доведено відповідності запитуваної інформації встановленим критеріям.
Між тим, договір про інвестиційну (пайову) участь у будівництві укладений Управліннямна виконання рішення виконавчого комітету Полтавської міської ради від 23 травня 2012 року № 83 містить інформацію щодо розпорядження нерухомим комунальним майном – землею, у тому числі умови отримання цього майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали це майно, оскільки будівництво діагностичного центру по вул . Чапаєва 2-б у місті Полтаві буде здійснюватися за рахунок земель комунальної власності житлового чи громадського призначення, що не перебувають у приватній чи державній власності, а також за рахунок бюджетних коштів.
За змістом статей 7, 13 Закону № 2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Вказана інформація може бути обмежена у доступі лише при дотриманні вимог, частиною другою статті 6 Закону № 2939-VI.
Таким чином, інформація, пов`язана з виконанням умов договору про інвестиційну (пайову) участь у будівництві, що здійснюється за рахунок земель комунальної власності та бюджетних коштів не є конфіденційною, не може бути обмежена в доступі умовами жодного договору та підлягає наданню на запит, оскільки доступ до такої інформації вже санкціонований законом і не потребує згоди сторін, які підписали умови такого договору.
Повний текст постанови від 18.09.2019 року по справі
№ 554/11837/14-а – за посиланням: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/40676723/
2️⃣ Пунктом 2 частини першої статті 13 Закону України ‘Про доступ до публічної інформації’ передбачено, що до розпорядників інформації належать, зокрема, юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, – стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.
Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
За змістом пункту 3 статті 8 Господарського кодексу України господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.
З матеріалів справи вбачається, що засновником КП ‘Малиновський ринок’ є Одеська міська рада. Підставою створення КП ‘Малиновський ринок’ є задоволення міських, суспільних потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, торгівельної та іншої господарської діяльності з метою отримання прибутку в порядку передбаченому законодавством.
Аналіз наведених правових норм та обставин справи дає підстави для висновку, що комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).
Повний текст постанови від 14.03.2018 року по справі №815/1216/16 – за посиланням: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/1407961/
3️⃣ Одержавши запит на інформацію, поданий згідно із Законом № 2939-VІ, який за своїм змістом є зверненням у розумінні Закону № 393/96-ВР, розпорядник інформації повинен відмовити у задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам закону (пункт 2 частини п’ятої статті 19, пункт 4 частини першої статті 22 Закону № 2939-VІ), та з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості розглянути запит за Законом № 393/96-ВР. При цьому запитувача повинно бути повідомлено у п’ятиденний строк про те, що його запит на інформацію буде розглядатися як звернення відповідно до Закону № 393/96-ВР.
У разі якщо запит на інформацію, який подано згідно із Законом № 2939-VІ, за своїм змістом поєднує предмет регулювання Закону № 393/96-ВР та Закону № 2939-VІ, то такий «запит-звернення» повинен розглядатися у відповідних частинах у строк та порядок, передбачені відповідними законами. При цьому розпорядник у п’ятиденний строк повинен відповісти по суті запиту, а також повідомити запитувача, що решта питань розглядатимуться як звернення згідно із Законом № 393/96-ВР.
Своєю чергою, зважаючи на зміст запитів від 16 серпня 2016 року та від 1 вересня 2016 року, запитувана ним інформація за своєю природою не є публічною та не може бути надана в порядку, передбаченому Законом № 2939-VІ, а тому ПАТ «Львівобленерго» цілком обґрунтовано відмовило в її наданні.
Повний текст постанови від 06.03.2019 року по справі № 813/3059/16 – за посиланням: https://app.pravosud.com.ua/public/docs/8816676/
